Сіяє чаша, золотом покрита,
Виблискує, аж очі засліпля!
А всередині - бруд, бо непомита,
Не вичищена, як потрібно, допуття.
Ось так і ми буваємо, як чаша:
Назовні гарні, а у серці - бруд.
Тож дійсністю не зовнішність є наша,
А серце, повне лицемірства, смут,
Надмінності, гордині і жадоби,
Неспокою і заздрощів, злоби.
...Господні ми і Бог нас уподобив,
Дав право бути Божими дітьми.
Отож повинні всі ми очищатись:
Серця свої, усе своє єство,
Щоб вічне щастя, вічну радість мати
У вічності із Господом Христом.
Господь один-єдиний досконалий-
Нас від гріхів звільнила Його кров.
Ми очищатись нею маєм право.
Хвала Творцю за чистоту й любов!
Комментарий автора: Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Фарисею сліпий,- очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
(Мт 23:25,26)
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3875 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Вспыхнула искрой и в небо взметнулась... - Татьяна Кильдюшкина-Дружинина Посвящено стихотворение Татьяне Мартыновой -одной из оснавательниц Фестиваля Духовного творчества и народных традиций, который уже 15 лет проходит в Самарской области в живописном районе
на берегу Волги.
