Если вам скажут, что вы не нужны,
Слез безутешных не лейте напрасно.
Те, кто со здравым рассудком дружны,
С Высшим решением будут согласны.
Нет ведь того, что не Бог допустил,
Если мы даже не все понимаем,
Скажем себе:—Это нужно простить.
Нет без прощенья ни счастья, ни рая.
Не вопрошайте во гневе:—За что!
Знайте, что это случалось у многих.
Пусть же смирения нежный росток,
Укореняется в любящем Боге.
Пусть вам припомнятся прошлые дни,
Мысли недобрые, шутки пустые.
Как семена, прорастают они.
Вам тяжело? И другие грустили.
И постоянно творите добро-
Просто, сердечно, без колких упреков.
Солнечным утром, вечерней порой
Благости пусть не иссякнут потоки
Той, что приходит с небес от Отца
Мир принося и в державы, и в семьи.
Если мы Божьего ищем лица,
Он разгоняет, как тучи, проблемы.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо, Надя, за стихи. Да благословит Вас Господь!!! Комментарий автора: Cлава Богу. Спасибо за внимание, Галина.
Владимир Штонда
2015-12-03 11:56:54
Понравился стих, как всегда с глубоким смыслом! Спасибо, Надя, мира Вам и новых стихотворений! Комментарий автора: Слава Богу.Рада, что Вам понравился.А мы Вас ждали на прошлой встрече.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
