Хочу войти в Твоё присутствие, Господь,
Хочу поговорить наедине с Тобою.
Я, лишь земная немощная плоть,
Прошу чтоб миром сердце Ты наполнил.
Я не хочу лукавить пред Тобой.
Храбриться, выставлять что не пугаюсь,
Ты видишь меня, Господи, насквозь,
Как книгу, душу Ты мою читаешь.
Ты видишь когда плачу и боюсь,
Когда переживания как море.
Снаружи я, конечно же, храбрюсь,
Но сердце, очень часто так, в тревоге.
И Ты один лишь сможешь мне помочь.
Ты знаешь за струну какую дернуть,
Тогда душа, от счастья, запоет.
От радости быть в близости с Тобою.
Тогда почувствую как в небе хорошо.
Ты, вдруг, даешь почувствовать - как в небе.
Так хочется, чтоб это не ушло...
В той радости быть постоянно мне бы...
Ну а пока ещё мы на земле
И скорби нас, повсюду, окружают.
Я так нуждаюсь, Господи, в Тебе...
О, Боже мой, я так в Тебе нуждаюсь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
